На жаль, це не поодинокий приклад побутового вандалізму – раніше були руйнування на Центральній площі і мешканці нам повідомляли про вандалів. Такі дії руйнуть Ірпінь, що постраждав та відбудовується. То ж чим такі хуліганські дії різняться від російської агресії? Маштабами? Це точно не виправдання та не ключова відмінність. Безперечно, це уподібнення тим, хто руйнував домівки ірпінців.
Особливо, коли вандали руйнують частини літературних об’єктів Ірпеня. Адже саме письменницькі традиції стали основою культурно-туристичної концепції «Ірпінь – столиця української літератури», завдяки якій нам є що показувати гостям громади.
Ірпінь історично є столицею українського письменства. У місті є парк Письменників, є пам’ятник молодому Тарасу Шевченку, пам’ятник Письменнику, площа Творчого Духу, мурал “Катерина” Тараса Шевченка, Літературний мурал Ірпеня «Нетаємна вечеря письменників», ряд віршованих муралів (“Ірпінь – мій дім”, “Україно, Європа з Тобою!”, “Героїв Ірпеня пам’ятатиме весь світ!”) та Будинок творчості письменників, де жили й творили класики української літератури: Олександр Довженко, Остап Вишня, Павло Тичина, Микола Бажан, Михайло Стельмах, Максим Рильський, Олесь Гончар, Павло Загребельний тощо.
В Ірпені жив та творив класик українського перекладцтва Григорій Кочур, щороку в громаді проходить «Кочур Фест» та вручаються відзнаки кращим перекладачам.
Щорічно вручається Літературна премія Ірпеня – найбільша в Україні за розміром преміального фонду (500 000 грн) всеукраїнська премія.
Ірпінській громаді є що показати і, найголовніше, є що берегти. Закладені з 2014 року традиції повинні оберігатися не лише від вандалів, а й всіляко розвиватися місцевою владою.
Принагідно дякую комунальникам Ірпеня, які відреагували на публікацію ITV та полагодили Скульптуру Автору.
🇺🇦🇺🇦🇺🇦