🇺🇦 Понад 100 років тому, 28 лютого 1918 року, у цьому героїчному місті відбувся «Ірпінський бій» під час радянсько-української війни, сторонами у якому була Радянська армія та Армія Української Народної Республіки. Бій тоді завершився перемогою України.
Командувачами Армії УНР були Симон Петлюра та Євген Коновалець.
Бої відбувалися на околицях залізничної станції Ірпінь, колонії Северинівки та села Романівки (нині — в межах Ірпінської громади).
Підрозділи УНР, що наступали на Київ, розгромили загін Василя Кіквідзе — останній боєздатний більшовицький підрозділ на Правобережній Україні.
Наступного дня після цієї перемоги війська УНР вступили до Києва. Як бачимо, тоді Ірпінь теж був форпостом столиці.
Ірпінський бій тривав не довше години. Загін Кіквідзе був розгромлений, рештки його бійців відступили. Значну роль у розгромі більшовиків відіграла українська артилерія, що придушила ворожі гармати. До кінця дня українські вояки розчистили більшовицькі укріплення. Шлях на Київ був вільний.
У ніч на 1 березня січовики та гайдамаки зайняли станцію Святошин. О 4-й ранку до Києва увійшов передовий загін Запорізької бригади, що рухалась з Бердичева через Фастів, не зустрічаючи спротиву. О 10-й ранку дві групи військ УНР з’єдналися та вступили до центру міста. Рештки більшовицьких сил відступили на лівий берег Дніпра — до станції Дарниця.
Того ж дня з ініціативи Симона Петлюри відбувся парад на Софійській площі, у якому взяли участь війська, що визволяли місто. За участі великої кількості киян також був проведений молебень на честь вигнання більшовиків. Парад закінчився проведенням по площі колони більшовицьких вояків, захоплених у полон біля станції Ірпінь.
Вже 2 березня до міста Києва увійшов уряд УНР та Українська Центральна Рада. У наступні дні розпочались бої за визволення Лівобережжя та Півдня України.
Таким чином, і понад століття тому, саме зі звільнення Ірпеня розпочалося звільнення всієї України від російської орди.
🇺🇦🇺🇦🇺🇦