Це відео я записав 22 березня 2022 року. За шість днів до деокупації Ірпеня.
Попри потужні обстріли міста, Центральна площа Ірпеня та наш найкращий в Україні пам’ятник Тарасу Шевченку вціліли.
Центр міста став символом його нескореності ворогу.
Та, окрім центру, місто-Герой Ірпінь зазнав руйнувань 70% соціальної та, найголовніше, житлової інфраструктури.
Минув рік після деокупації. І за цей рік власники вигорілих квартир на Миру чи повністю знищених приватних будинків на СМУ досі не мають розуміння загальнодержавного бачення щодо відновлення свого житла. Хоча прості люди просто хочуть простих роз’яснень – чи чекати їм чи вже й не чекати.
Рік тому Ірпінська громада побачила багато горя. І нерозуміння містянами ситуації, “на якому вони світі” у загальнодержавній стратегії відновлення, є не меншою бідою.
Перша річниця деокупації має стати точкою відліку у відновленні Ірпінської громади – найбільш постраждалої громади Київщини.
Бо що вже говорить про мешканців Макарова, Мощуна та сіл Бородянського району, коли світла в кінці тунелю не бачать мешканці Ірпеня, який став улюбленою фотозоною світових лідерів?
Місто-Герой Ірпінь!