«…Мій білостінний красеню,
На плечах з орнаментом з веселих ластівок
Ти, в першу чергу, бережи малечу,
Малеча – у майбутнє твоє крок…»
Ці рядки із вірша Леоніда Закордонця «Ірпеню» дуже близькі мені по духу і по настрою. Я завжди казав і буду казати, що діти і молодь – це майбутнє Ірпеня. Але, все ж, без досвідчених людей – нікуди.
Сьогодні Леонід Закордонець – лікар за фахом і поет за покликанням – зустрічає свій 82-й рік життя. Приірпіння стало для Леоніда Олексійовича рідним майже 60 років тому. Він був лікарем-терапевтом Бучанської поліклініки, головним лікарем Коцюбинської лікарні, очолював медслужбу санаторію «Україна», був головним лікарем санаторію «Зірка» у Ворзелі. І весь цей час творив, сповнюючи надбання української літератури чудовими віршами і прозою.
На сьогодні Леонід Закордонець є автором 27 поетичних і прозових книг. Одну із них – «На відстані руки» – сьогодні мав честь отримати від іменинника. Разом із начальницею відділу культури, національностей та релігій ІМР Євгенією Антонюк привітали Леоніда Олексійовича та подарували йому пам’ятні монети про історичну боротьбу Ірпеня з окупантами та книгу Петра Щербини «Битва за Ірпінь».
Бажаємо Леоніду Закордонцю міцного здоров’я, оптимізму і творчих поривів!
